Диня (лат. Cucumis melo) — це рослина родини Гарбузових (Cucurbitaceae), різновид роду Огірок (Cucumis). Історичної родій дині вважається Середня та Мала Азія. Перша згадка трапляється в Біблії.

1 порция дыни (150 г) містить приблизно 50 ккал, 0,3 жиру, 13 г вуглеводів, 12 г цукру, 1,4 г клітковини, 1,3 г білка.

Усього 1 порція дині може забезпечити майже на 100% добову потребу в вітамін А, на 95% — в витамине С, на 1% — в кальцій, на 2% — в железе и на 5% — в вітаміну К. В дине також міститься вітамін В₃ (ніацин), В₆ (піридоксин), В₉ (фолієва кислота) і інші корисні для організму сполуки.

Диня містить велику кількість антиоксидантів, серед яких, як-от холін, зеаксантин і бета-каротин. Ці сполуки, у свою чергу знижують ризик розвитку цілої низки захворювань.

Антиоксидант зеаксантин в складі дині покращує фільтрацію шкідливих сонячних променів. Отже, він відіграє захисну роль у ставлення очей і зменшує шкоду від макулярної дегенерації (Maneli Mozaffarieh, 2003). Також є думка, що вживання дині (3 або більш порцій у день) сприяє зниженню ризику прогресування вікової макулярної дегенерації.

В народній медицині диню рекомендують вживати у разі виснаження й малокровії, атеросклерозу, а також деяких серцево-судинних захворювань. Однак у насамперед цей плід відомий не цими властивостями: вважається, що диня є прекрасним афродизіаком. Тому її корисно вживати чоловікам.

Однак, у той самий час необхідно пам'ятати, що диня може принести не тільки користь, але и вред. В деяких випадках треба уникати її. Диня може бути шкідлива в поєднанні з молочними продуктами та алкогольними напоями. З обережністю до дине потрібно ставитися до матерів, що годують, позаяк вона може викликати проблеми з травленням у дитини. Її не рекомендують особам з цукровим діабетом, а також з захворюваннями шлунково-кишкового тракту.

Калорійність (на 100 г): 36 ккал

Термін зберігання: до 7 днів

Умови зберігання: от +2°C до +5°C при влажности 90%